МОРАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-8437.47.229351Ключові слова:
моральна сфера; моральні норми; моральні цінності; моральні судження; моральність; моральні орієнтириАнотація
Анотація. У статті моральна сфера особистості розглядається як необхідна умова існування й ефективного функціонування людини в суспільстві. Підкреслюється, що моральні норми регулюють міжособистісну взаємодію, яка пов᾿язана з професійною діяльністю, а основою для ефективної взаємодії між людьми виступає моральність.
Проаналізовано моральні орієнтири як основу зрілості з позицій системно-суб᾿єктного підходу. Зазначено, що моральні цінності формуються на основі потреб людини, а цінність загалом ‒ за ставленням до того об᾿єкта, що здатний їх задовольнити. Моральні судження розглядаються як процес прийняття соціальних рішень на основі численних факторів.
Узагальнення поглядів дослідників, які займалися проблематикою моральної сфери особистості, дало змогу в межах концепції морального розвитку особистості, виокремити три стадії морального розвитку індивіда: доморальну, конвенціональну (керуються більшість членів суспільства) і постконвенційну, для досягнення якої необхідні такі чинники: соціальні контакти, високий рівень інтелекту, незалежність від авторитетів.
Визначено, що моральність – це індивідуальна властивість особистості, заснована на нормах моралі. Для формування моральності необхідні такі основні підстави: біологічна, духовна, соціальна, прагматична.
Встановлено, що вищим рівнем особистісного і професійного самовизначення є моральний, ціннісно-смисловий рівень, який чинить великий вплив на професійне самовизначення і професійне становлення людини.
Підкреслюється, що моральні орієнтири як інструмент соціальної регуляції є необхідною передумовою та ресурсом для успішного професійного становлення, відіграють найважливішу роль у протіканні професійного становлення і в ефективності професійної діяльності. Зазначено, що ключовим етапом професійного становлення при дослідженні моральних орієнтирів є здобуття вищої освіти. Виявлено, що в процесі навчання в осіб юнацького віку, моральні орієнтири відображають загальні етичні цінності, прийняті в соціумі, та служать основою для формування специфічних професійних цінностей, прийнятих у тій професії, яку опановує студент.
Посилання
Bandura, A. (2000). Teoriya sotsialnogo naucheniya [Social learning theory]. Saint Petersburg: Evraziya [in Russian].
Boryshevskyi, M. (2010). Doroha do sebe: vid osnov subiektnosti do vershyn dukhovnosti [The road to self: From the foundations of subjectivity to the heights of spirituality]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].
Bulakh, I. (2004). Psykholohichni osnovy osobystisnoho zrostannia pidlitkiv [Psychological bases of personal growth of teenagers]. (Doctor᾿s thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Druzhilov, S.A. (2010). Individualnyy resurs cheloveka kak osnova stanovleniya professionalizma [Individual human resource as the basis for the formation of professionalism]. Voronezh: Nauchnaya kniga [in Russian].
Maslou, A. (1997). Na podstupakh k psikhologii bytiya. Psikhologiia bytiya [On the approaches to the psychology of being. The psychology of being]. Moscow: Refl-buk [in Russian].
Mitina, L.M. (2014). Psikhologiya lichnostno-professionalnogo razvitiya subektov obrazovaniya [Psychology of personal and professional development of educational subjects]. Moscow; Saint Petersburg: Nestor-Istoriya [in Russian].
Moskalets, V. (1996). Psykholohichni osnovy vykhovannia dukhovnosti v ukrainskii natsionalnii shkoli [Psychological bases of spirituality education in the Ukrainian national school]. (Extended abstract of Doctor᾿s thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Pavelkiv, R. (2004). Rozvytok moralnoi svidomosti ta samosvidomosti u dytiachomu vitsi [Development of moral consciousness and self-awareness in childhood]. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].
Rubinshteyn, S.L. (2003). Bytie i soznanie. Chelovek i mir [Being and consciousness. Man and the world]. Saint Petersburg: Piter [in Russian].
Ryazhkin, A. (2020). Zrelost kak individualno-lichnostnyy resurs professionalnogo stanovleniya studentov [Maturity as an individual and personal resource for the professional development of students]. (Candidate᾿s thesis). Chelyabinsk [in Russian].
Savchyn, M.V. (2009). Moralna svidomist ta samosvidomist osobystosti [Moral consciousness and self-consciousness of the individual]. Drohobych: RVV DDPU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
Skinner, B.F. (2003). Operantnoe povedenie [Operant behavior]. In P.Ya. Galperin & A.N. Zhdan (Eds.), Istoriya psikhologii. XX vek – History of Psychology. XX century (pp. 531–568). Moscow: Akademicheskiy proekt; Ekaterinburg: Delovaya kniga [in Russian].
Tymosh, Yu.V. (2018). Psykhosemantyka moralnoi svidomosti osobystosti [Psychosemantics of morality of specialness]. (Candidate᾿s thesis). Lutsk [in Ukrainian].
Freyd, Z. (1989). Vvedenie v psikhoanaliz: lektsii [Introduction to psychoanalysis: lectures]. Moscow: Nauka [in Russian].
Khavula, R.M. (2015). Teoretyko-metodolohichni zasady problemy rozvytku dukhovnosti osobystosti v yunatskomu vitsi [Theoretical and methodological principles of the problem of development of spirituality of the individual in adolescence]. Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka. T. VI: Psykholohiia obdarovanosti – Actual problems of psychology: collection of scientific works of the G.S. Kostyuk Institute of Psychology. Vol. VI: The Psychology of Giftedness, 11, 283‒290. Kyiv ‒ Zhytomyr: ZhDU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
Erikson, E. (1996). Detstvo i obshchestvo [Childhood and society]. Saint Petersburg: Lenato; ACT; Fond «Universitetskaya kniga» [in Russian].
Tapp, J.L., & Kohlberg, L. (1971). Developing senses of law and legal justice. The Journal of Social Issues (Vol. 27, pp. 65–92).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Проблеми гуманітарних наук. Серія: Психологія, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія: "Педагогіка" в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
